-Глорія!!!-кричав Зеро намагаючись відчепити вовчення від свого лиця.
-[аналіз завершено. Стріла добавлена в ваш навик.]
  Він нарешті відчепив звірька від лиця, який залишив декілька царапин на щоках. Хлопчина тримав в руках маленьке, чорне вовченя із крилами і тупеньким рогом, посередені чола, яке своїми яскраво-червоними оченятками дивилось йому в очі як на сьоме чудо світу.
- Глорія що це за тварюка така?
-[ відповідь. Це зірковий вовк, зазвичай цей вид вовків має великі розміри, значний запас сил та енергії, і володіє великою фізичною силою. За допомогую крил вони можуть перелітати великі відстані без всяких труднощів. Є можливість володінням атакуючими навиками. ]
- Вав. Це типу джек-пот? А я можу його приборкати?
-[він вже в вашій власності. Тому, що коли вовк вилупився із яйця він зарахував вас як свою маму. Бажаєте назвати його?]
- так. Думаю... Корн!
-[ви впевнені, що хочите назвати Корн?]
-так.
-[ ім'я змінено.]- коли Глорія це сккзала, то попри вухо Зеро пролетіла абордажна кішка із чотирьма гачками, яка впала на дах і зачепилась за ньго. А знизу подався голосний грубий хрипкий жіночий голос:
- є- гаа. Хлопці анумо обшарпайте тут все. А як когось знайдете то принесіть живим.
Зеро поглянув вниз то він побачив корабель із піратським прапором, який був пришфартований до острова, навколо нижньої частини корпуса, по кругу, пливла вода, на носі корабля стояла рудо-волоса жінка, років так 30 на вигляд, в чорній шляпі, коричнево- червоній формі, рожевим поясом на якому були дві абордажні саблі.
" Що!? Пірати!? Серйозно!? Агр агагаааарггг!!! Адалі що?  Дванадцять знаків зодіка з небес зійдуть?"- обурено подумки промовив він.
" Щоб їх!. Треба щось робити. Для початку запру вхід на дах."
Він витяг із гнізда все що було вашке і закрив прохід на дах. Акуратно визирнув із будівлі, щоб його не замітили. Із корабля вийшли двоє кримезних мужиків, які направилися в будинок і ще троє пішли навкруги будинку.
" Так, я спочатку вистрілю в голову капітанші а п..."
Невспів він закінчити свою думку як його увага переключилася на ту гурбу мотлуху, яка мала не дати нікому влізти на дах, а точніше те що від неї залишилося. На дах вийшли тіже два кримезні мужики. Зеро намагався побороти їх в рукопашну, але після одного удар він відключився.
   Із невеличкою головною білью Зеро відкрив очі і перед ним предстала командирша:
- о! Проснувся салага?- занадто голосно сказала вона- так, давай щоб між нами не було непорозумінь. Я Діді капітан цього ідеального, прекрасного, нездоланнго, чудового, райського, красивого корабля. Питаєш хто ми такі? Ми пейрати!
- а може пірати?- обережно зпитав він
- що ти верзеш? Які пірати? В тебе із слухом погано? Я кажу ми пейрати. Мабудь хлопці тебе зандто сильно вдарили. Точно! Про хлопців. Це моя команда. Памятаєш тих двоїх? Це Ту і Та чи Та і Ту? Вони близнюки і я їх часто путаю. Весь мозок із них вже витік, а ось силушки хоть відбавляй. Потім Річі, Доні і Трам. Вони... емм... Тоже молодці!
- ага значіть ви пейрати, ти капітан, а в тебе в прислугах дві горили переростки і ще три щуря, які майже нічого неможуть. Нуууу впринципі як для команди повних відбросів суспільства ви підходите.  І що вам потрібно від мене?
- гі- гі- плакала чи сміялася вона не зрозуміло, але була зла на хлопця- ну як для товара ти і твоє щиня пригодиться, а твій острів підійде для нашої бази.
- вав. Ну зрозуміло обяснила, лише є одне но- повільно встав і обняв її- як ти мене змусиш пійти із тобою?- кажучи це він взяв її і викинув із корабля витягши її саблі. Обернувшись він зрозумів в яке лайно він вляпався. На нього біжать дві горили, а Глорія сповіщає йому про новий навик «злодій». Він з трудом вискочив на Ту і стрибнув на мачту і викорапкався на самий верх, за допомогою сабель.
- Глорія дай всі очки прокачки на цей навик.
-[виконую]
Поки глорія прокачує навик Ту і Та почали трясти мачту щоб Зеро спав із неї як те яблуко. Він невтримався і полетів би до долу, але за допомогою саблі, яку засунув в мачту, весить на одній руці над ними.
-[завершено.]
- щоб в них щось вкрасти потрібно доторкнутися до них?
-[так]
" ну що? Го"- він витяг саблю і полетів до долу, перевернувшись декілька раз в повітрі, він приземлився на ноги, але одну із них вивехнув або зламав.- " Ай"- але Глорія вже почала лікувати.
   Ту і Та накинулись на нього. Зеро прожмигнув в них між ногами і всіляко ухилявся від їхніх ударів, поки його не вдарив Та, Ту і його брат були здивовані Та його вдарив а Зеро стояв будто нівчому небувало, із ухмилкою.
- ха- ха. Ви відчули як це бути слабким? Безпомічним? Нищим? Так як я відчував себе!- взяв і вдарив Та в живіт, а той відлетів від нього на пару метрів- здивовані? Звідки в мене така сила? Це ваша сила.- вдарив ногою в голову Ту і вибив йому тридцять два зуба- як так? Це мій навик, кожного разу коли я вас торкався то забирав в вас очки сили. Цей світ повний неочікуваності. А що мені звами робити щурята?- він із суворим поглядом подивився на троїх які стояли з краєчку, перелякані чуть не до смерті.
" ну і що мені із ними робити? Не залишати же їх собі."- він важко видихнув і намагався розслабитися як за спиною роздався знакомий голос:
- що думав позбувся мене? Ніі. Від мене так просто не позбудешся.- сказала Діді піднімавшись із бездни на диску із води.
-  попец мені капец- із цими словами Зеро кинув саблі і помчав із корабля. Діді брала воду що була під кораблем перетворювала її на бурульки і кидала в Зеро. Він намагався ухилятися, і чекав коли в неї закінчиться вода, деякі ловив і жбурляв в неї. Парубок вже спітнів, а бурульки все ще летілт в нього. "довго ще не протримаюся. А мені й не прийдеться."- коли в нього долетіли остані дві блрульки, які він вдало піймав, то корабиль полетів в бездну.
- що!!?? Мій пупсик!!!- кричала Діді перетворюючи всі борульки і їх частинки, які валялись на землі, в воду, щоб врятувати свій корабель. Поки пейратка була зайнята Зеро піднявся на дах і взяв свій лук. Стоючи на криші, він натягнув тятиву гарненько прицілився їй в груди. Відпустивши стрілу та полетіла, залишаючи за собою мотузку, кінець якої був на ручці лука, їй прямісенько в груди. Коли стріла досягла цілі то вона розчетвертилася, перетворившись на мотузку і звязала Діді.
Зеро закріпив лук  так, щоб він тримав її і сам би не полетів за нею. Парубок взявши в руки свій ремінь, спустився по мотузці до низу, тримаючись за нього. Ставши на краю острова він одною рукою витях її на острів, схопив за шию і грубо із страшним поглядом сказав їй:
- там мій Корн. Я тебе розвяжу а ти врятуєш його. А якщо щось вибрекнеш то притопчу і незамічу. Зрозуміло?- Вона тихо кивнула Зеро розвязав але не відпустив руку із горла дівчини. Через декілька хвилин із бездни появився її корабель на якому були вся її команда і Корн. Який вискочив із парусника до Зеро. Із радісю і зірочками в очах він впіймав своє вочиня із словами:
- ах тиж мій лопуля. Ти мене так налякав уті путі. Ну нічого думаю моя лапуля і сама налякалася. Уті путі мій маленький.- а Діді дивилась на нього із квадратними очима. Вона немогла прийти до тями. Як ось це могло тільки що її вбити.
- Так а теперка до вас...