Наши руки писали стихи
ZhaMar
Наши руки писали стихи Прокновенные, смешные и печальные Обливали на листки свои грехи, И писали мысли свои нахальные! Наши руки писали стихи Наводя на полях штрихи, И на холоде бумага черствела И дверь в училище скрипела. Наши руки писали стихи И глазами читая, плакали. Ты красиво выводила "Прости" И сердце обливалось каплями. Наши руки писали стихи, Ты все до единого хранила Но губы твои были тихи Ты мне не случайно изменила.
2018-11-25 17:23:12
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Леонид
Очень красивое стихотворение! Спасибо за красивое творчество :3
Відповісти
2018-11-28 11:15:00
1
ZhaMar
@Леонид так приятно ❤
Відповісти
2018-11-28 12:17:45
Подобається
Інші вірші поета
Куточки душі Ты ушла не вернувшись Двоє в одному Просто мені так хочеться бути там де і ти
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2821
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5734