Наши руки писали стихи
ZhaMar
Наши руки писали стихи Прокновенные, смешные и печальные Обливали на листки свои грехи, И писали мысли свои нахальные! Наши руки писали стихи Наводя на полях штрихи, И на холоде бумага черствела И дверь в училище скрипела. Наши руки писали стихи И глазами читая, плакали. Ты красиво выводила "Прости" И сердце обливалось каплями. Наши руки писали стихи, Ты все до единого хранила Но губы твои были тихи Ты мне не случайно изменила.
2018-11-25 17:23:12
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Леонид
Очень красивое стихотворение! Спасибо за красивое творчество :3
Відповісти
2018-11-28 11:15:00
1
ZhaMar
@Леонид так приятно ❤
Відповісти
2018-11-28 12:17:45
Подобається
Інші вірші поета
Этими руками Ты ушла не вернувшись Просто мені так хочеться бути там де і ти Я к складу тобі іспит
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
vlusya
@vlusya
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8145
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4793