Страх
ZhaMar
Я бачу душу, що пробачає страх, Що ходить по дощу у темну нічку. В якій сердця на різних берегах, І словами ніяк не перейти ту річку. Я бачу особистість! Що без покращення живе, Але життя - це швидкість. І людство швидко гине... Я бачу, як страждає кожний, І бога молить про добро. Але кожний із нас каторжний- Проколює іншому ребро. Я бачу страх, що людство огорнуло, Що зберігає, і руйнує нас. Чорна смерть поглинула, І ми опинились біля кас.
2019-03-08 21:45:13
3
0
Інші вірші поета
Ты ушла не вернувшись Этими руками Двоє в одному Ревность
Інші поети
arion _4
@hranutel
Mary Phoo Phoo
@mary_phoo_phoo
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4725
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4598