Страх
Я бачу душу, що пробачає страх, Що ходить по дощу у темну нічку. В якій сердця на різних берегах, І словами ніяк не перейти ту річку. Я бачу особистість! Що без покращення живе, Але життя - це швидкість. І людство швидко гине... Я бачу, як страждає кожний, І бога молить про добро. Але кожний із нас каторжний- Проколює іншому ребро. Я бачу страх, що людство огорнуло, Що зберігає, і руйнує нас. Чорна смерть поглинула, І ми опинились біля кас.
2019-03-08 21:45:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13444
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4176