Страх
Я бачу душу, що пробачає страх, Що ходить по дощу у темну нічку. В якій сердця на різних берегах, І словами ніяк не перейти ту річку. Я бачу особистість! Що без покращення живе, Але життя - це швидкість. І людство швидко гине... Я бачу, як страждає кожний, І бога молить про добро. Але кожний із нас каторжний- Проколює іншому ребро. Я бачу страх, що людство огорнуло, Що зберігає, і руйнує нас. Чорна смерть поглинула, І ми опинились біля кас.
2019-03-08 21:45:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2339
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4994