Ревность
Ты ревностью превзошла врага Стоишь как бабка печальная и старая. Ты в чувствах и в душе как три мешка! И гости ходят со своими харями Ты зла, нещастна и грустна! Тебе не мил ни бог, ни я! Ты в народе так утверждена Что даже и чихнуть нельзя! А вот Алёнка! Бела, быстра, умна, Милее рыжего котёнка! И харизмы весьма полна. Ну что стоишь, ты карга старая? Не вишь, девица прелестная пришла! Я буду хвастаться своими мемуарами А ты мне только сына родила! Прошли года, девица постарела И кожа почерствела, отцвела И песнь печальную пропела, Что жизнь пол века забрала! Ах, где же ты моя старушка? Только ты умеешь так готовить суп! Упала кружка! Я вспомнил кривизну печальных губ... Ты ревностью, пошила меня в дурни. Как я был глуп, наивен и жесток! В глазах печаль, посидели кудри, Без тебя усвоил я урок!
2018-11-22 20:34:59
6
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
15758
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5808