Сльози материнські
(18+)
До болю мені знайомі, Мамо, тепер сльози твої Чом же ми розумієм лиш з часом Рани пекучі такі. Довкола шумний і жорстокий Вир кривавої війни. Сердце щемить Від болю палкого. А в душі лиш думка одна Щоб усі були цілі й живі! Хай про мене забудуть вони навіки, Як треба так, Тільки були б цілі, живі й щасливі Рідні мої. Хоч в полі один не воїн Та без хвилювань за Вас Простіше вижити В цьому вирі хижацькому. Не залишилось довкола жодного дому, де б не залишила свій слід Жага до свободи, Що кров'ю, на жаль, Зараз виборюється нами. Кожна мати, кожна дитина Й кожна родина, Що лихо пізнала війни Навіки запам'ятає цей жорстокий урок. Навіки всі будуть знати Ціну часу, життя й свободи. Ось так загартовує покоління Хижацький терор. Ось так жорстоко, мамо, В одну секунду Я зрозуміла й прожила Всі твої страхи й переживання За нашу сім'ю! Впевнена я, мамо, Що бажаєш ти, Щоб не знали Діти твої В ніякі часи Правди цих сліз й страхів І тим паче жахів Кривавої війни. Та неочіковано вирвали нас З мирного спокою Й пробудили в нас усвідомлення Приналежності до вільного народу. Цей урок безцінний Та неминучий для нас, Але не для наших дітей Й мабутніх поколінь! Й лиш побажати я можу Наступним поколінням Проходити уроки життєві Під мирним вільним небом Й лиш здогадуватись Про материнські страхи Й сліз причини Під її турботливим крилом!
До болю мені знайомі, Мамо, тепер сльози твої Чом же ми розумієм лиш з часом Рани пекучі такі. Довкола шумний і жорстокий Вир кривавої війни. Сердце щемить Від болю палкого. А в душі лиш думка одна Щоб усі були цілі й живі! Хай про мене забудуть вони навіки, Як треба так, Тільки були б цілі, живі й щасливі Рідні мої. Хоч в полі один не воїн Та без хвилювань за Вас Простіше вижити В цьому вирі хижацькому. Не залишилось довкола жодного дому, де б не залишила свій слід Жага до свободи, Що кров'ю, на жаль, Зараз виборюється нами. Кожна мати, кожна дитина Й кожна родина, Що лихо пізнала війни Навіки запам'ятає цей жорстокий урок. Навіки всі будуть знати Ціну часу, життя й свободи. Ось так загартовує покоління Хижацький терор. Ось так жорстоко, мамо, В одну секунду Я зрозуміла й прожила Всі твої страхи й переживання За нашу сім'ю! Впевнена я, мамо, Що бажаєш ти, Щоб не знали Діти твої В ніякі часи Правди цих сліз й страхів І тим паче жахів Кривавої війни. Та неочіковано вирвали нас З мирного спокою Й пробудили в нас усвідомлення Приналежності до вільного народу. Цей урок безцінний Та неминучий для нас, Але не для наших дітей Й мабутніх поколінь! Й лиш побажати я можу Наступним поколінням Проходити уроки життєві Під мирним вільним небом Й лиш здогадуватись Про материнські страхи Й сліз причини Під її турботливим крилом!
2023-06-22 14:43:45
3
0