Вірші
Гра у невизначеність
Хвилина за хвилиною
Я за тобою споглядала
Та помислів твоїх
Я так і не розгадала.
Як же люблю і ненавиджу
Неймовіно водночас
Цю гру у невизначеність
Я у житті своєму.
Так кожного разу
З кожною людиною
Граємо Ми невимушено
у вибір цікавий.
При питанні важливому
Подекуди в певну мить
Всередині все розривається
В нерозумінні вірити чи ні.
Як же спокійно на душі
Коли розум, інтуїція
Й досвід життєвий
В унісон відповідь обрали єдину.
Й як же важко
Коли якась мала частинка твоя
Посіяла дрібку сумніву
У рішенні твоєму.
Та найважче напевно
В цю гру зіграти з собою
У пошуках віри у себе
Та гармонії всередині.
2
2
196
Зірка
На зорянім небі
Десь зірка твоя,
Що осяє твій шлях
До вічного небуття,
Та під силу кожному
Цей шлях довгий
Щасливим пройти
І навіть у лиху годину
У сердці гріти надію,
Що далі лиш щастя.
Може не вірно це,
Але один у всіх результат,
То може краще пройти
Гідний і щасливий шлях?
І якщо смерть,
То лиш початок
Чи не краще починати
З чистим сердцем
І щасливою душею?
А якщо й кінець,
То варто гідно жити,
А не тільки егоїстично щасливо,
Забувши відповідальність свою!
Хоча й про власне щастя
Тут забувати не слід,
Адже в такому випадку
Іншої можливості може й не бути!
3
0
247
Сльози материнські
До болю мені знайомі,
Мамо, тепер сльози твої
Чом же ми розумієм лиш з часом
Рани пекучі такі.
Довкола шумний і жорстокий
Вир кривавої війни.
Сердце щемить
Від болю палкого.
А в душі лиш думка одна
Щоб усі були цілі й живі!
Хай про мене забудуть вони навіки,
Як треба так,
Тільки були б цілі, живі й щасливі
Рідні мої.
Хоч в полі один не воїн
Та без хвилювань за Вас
Простіше вижити
В цьому вирі хижацькому.
Не залишилось довкола жодного дому, де б не залишила свій слід
Жага до свободи,
Що кров'ю, на жаль,
Зараз виборюється нами.
Кожна мати, кожна дитина
Й кожна родина,
Що лихо пізнала війни
Навіки запам'ятає цей жорстокий урок.
Навіки всі будуть знати
Ціну часу, життя й свободи.
Ось так загартовує покоління
Хижацький терор.
Ось так жорстоко, мамо,
В одну секунду
Я зрозуміла й прожила
Всі твої страхи й переживання
За нашу сім'ю!
Впевнена я, мамо,
Що бажаєш ти,
Щоб не знали
Діти твої
В ніякі часи
Правди цих сліз й страхів
І тим паче жахів
Кривавої війни.
Та неочіковано вирвали нас
З мирного спокою
Й пробудили в нас усвідомлення
Приналежності до вільного народу.
Цей урок безцінний
Та неминучий для нас,
Але не для наших дітей
Й мабутніх поколінь!
Й лиш побажати я можу
Наступним поколінням
Проходити уроки життєві
Під мирним вільним небом
Й лиш здогадуватись
Про материнські страхи
Й сліз причини
Під її турботливим крилом!
3
0
422
Реальна безвихідь Людського життя
Хвилина за хвилиною
Плавно збігає
В безодню невідомості
Наше швидкоплинне життя.
Всі Ми затиснуті
В неминучі лещата
Жорстокої й невідворотної
Детермінованості буття.
Та, забувши про це,
Подекуди в скрутній тузі
Не знаходимо все ніяк
Виходу з тієї печалі.
А тут десь поруч
кроком швидким,
жвавим і живим
спішить твій порятунок.
Й тут же недалечко
кроком повільним чимчикує
той, хто всю гіркоту
швидкоплинності життя чийогось пізнав.
Скрутних й печальних
ситуацій життєвих
буває чимало
на долі Людській.
Та з кожної ями
знайдеться шлях!
Лиш з ями погребельної
Ніяк не вибратись нікому живим!
Ось яка вона безвихідь Людська --
спільна для всіх
й особлива для кожного,
але неминуча й раптова.
Тоож яка б ситуація не була
вихід знайдеться завжди
й цінувати треба час
свій й близьких.
Не слід Нам забувати
Про детермінованість
Й їх життя,
щоб потім не шкодувати про це
у свої думках!
2
0
207
Просто Человек!
Быть может
Я не художник,
Не писатель
И даже не поэт,
Но все же в этой жизни
Я просто человек.
Из плоти и крови
Простой Человек
С сердцем израненым,
С бурей чувств безмятежных,
С огнём в глазах,
С надеждой в душе,
С помыслами уникальными своими.
Быть может как и всем
Свойственно мне
Многократно ошибаться.
Но по истине в душе
Я вовеки Знаю
Что мысли мои,
Как и всех впрочем,
Уникальны и неповторимы
И хоть порой бывают
Ложными в ситуации моей
Могут они стать интересными
В жизни чужой.
И не напрасными
Эти строки будут,
Если кто-то задумаеться
Над жизнью своей,
Помыслами и эмоциями
Своим и чужими.
Ведь каждый из нас
Просто Человек!......
6
0
212
