Беларусь
З нараджэння жыву ў маёй Беларусі, Ўсёй душою сваёй ганаруся. Прыемная мова, людзей тут усешкі, Але апрануліся ў вопротку пешкі! Забылі і мову, культуру, сябе! Акажымся ў брудзе, у мокрай градзе! Мне сорамна, страшна, я вельмі баюся, Каб мову забылі маёй Беларусі... Я шчыра сябрую з любым іншаземцам, Но ён гэта ён, не мы, думай сэрцам. І дрэвы і сцежка мне штосьці шапочуць, Яны з ім пайсці нікуды не захочуць. З любоўю да родных, да мовы, да вас! Майце радзіму, майце ўвесь час!
2019-06-16 15:07:00
7
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11994
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3236