2020.
восени живу весною тут усе пахне тобою тісно у моїх думках вільно у моїх словах восени частіш дощить та і в серці щось щемить смуток горем запиваю і по голосу скучаю восени завжди складніше хтось чужий а хтось рідніше кинути б може монетку та надіюсь лиш на решку восени тягне курити і вночі на місяць вити хочеться забитись в кут і забути той маршрут восени горять мости я із болем йду на ти все ж пірнаю вглиб себе і щодень бачу тебе восени я сміливіше з поглядом твоїм тепліше ти торкаєшся руки вперше за усі роки осені вже не боюсь я у тобі розчинюсь починає все цвісти восени з'явився ти @_Salvatore_
2023-09-03 09:45:32
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3318
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16613