2020.
восени живу весною тут усе пахне тобою тісно у моїх думках вільно у моїх словах восени частіш дощить та і в серці щось щемить смуток горем запиваю і по голосу скучаю восени завжди складніше хтось чужий а хтось рідніше кинути б може монетку та надіюсь лиш на решку восени тягне курити і вночі на місяць вити хочеться забитись в кут і забути той маршрут восени горять мости я із болем йду на ти все ж пірнаю вглиб себе і щодень бачу тебе восени я сміливіше з поглядом твоїм тепліше ти торкаєшся руки вперше за усі роки осені вже не боюсь я у тобі розчинюсь починає все цвісти восени з'явився ти @_Salvatore_
2023-09-03 09:45:32
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3695
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2724