не(парне)
і знов твоє "люблю" наскрізь проткнуло і ледве не черкнуло щось живе. куди мені його? для чого? коли навзаєм можу дать "нічого"? моя любов хитка. чекать на її зрілість може з вік. вона то навпростець, а то убік. мінливий фальш. люблю по парних днях, в інші гублюсь. по парних завжди поруч трусь, а в інші - хованки. парними - по течії, в інші - проти вітру. по парних намалюю, в інші витру. в непарні чортзна-як. по парних віднайду і знов прилину. а по непарних з очей згину. моя любов циклічна. десь поміж травнем-серпнем другого числа я знов тебе знайшла. і знову гине "я", зливаючись з тобою фатально-ірреально. і я сама безжально продаюсь тобі. і роблюся я вмить сліпим знаряддям, глухим тупим звучанням серця непокірного свого. десь сьомого в листопаді в четвер ти знов в моєму серці вмер. безболісно і легко. шостого коханий був, зараз - знайомий, а часом наче й невідомий пам'яті моїй. бачить не бачу, чуть не чую. у серці я своїм сама керую. короткочасно. сьогодні п'яте? ти не йди. цілунки у конверт склади. завтра відкрию. сьогодні шосте? поруч я стою і на спині пишу "люблю". лівою рукою. восьмого числа ти щось суттєве. сьогодні ти моє-миттєве. мій ідеал. дев'ятого числа ти незначне. сьогодні не цікаве, не складне. лиш стандарт. тямиш математику мою? в парні дні на два ділю. в інші - на нуль. парної якоїсь днини рахуй двадцять чотири години нещасного кохання. в непарні ж себе відторгаю. числом цілим віднімаю від суми "два". ми торгуєм з долею: а може? перше з другим колись буде схоже? ідемо ва-банк. танго на кострі танцюєм. зиґзаґом, хилитаючись, крокуєм. наш шлях кривий. цей календар планувавсь давно. не виривай сторінок, все одно графік без змін. @_Salvatore_
2022-12-11 21:42:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12197
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1578