У кожного своя історія

M. Tori

У кожного своя історія У кожного свої думки У кожного своя теорія У кожного свої смаки Хтось істину шукає в правді, А хтось так просто вірить у казки У кожного своя теорія У кожного свої шляхи Та краще вірити у те, що правда Шукати істину, аж покі не знайдеш Обрати шлях де правильна дорога І лише так ти правду віднайдеш Але чому же правда є гіркою?? Не завжди радує тебе й мене? Чому нам не завжди дає спокою? І навіть кращою здається нам брехня??? Бо звикли ми шукати легкої дороги Широкої де радість, хоч й не та Не справжня та не вічна тимчасова Яка засвітить й наче іскорка згора... А істина хочай й болюча Та згодом зцілює тебе Брехня ж на трохі заспокоє Та згодом убива все... А справжня радість є тільки у правді У істині у чесності в Христі І знай Він може все життя змінити І навіть стерти всі історіі сумні...

2018-12-13 19:55:40

Інші вірші поета

Отрута Це була та любов... Ти моя радість) Змінити...

Інші поети

Edelweiss

@Edelweiss

Siriin

@Siriin

Юлія Мушак

@yulia_mushak

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2919

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5929