У кожного своя історія
У кожного своя історія У кожного свої думки У кожного своя теорія У кожного свої смаки Хтось істину шукає в правді, А хтось так просто вірить у казки У кожного своя теорія У кожного свої шляхи Та краще вірити у те, що правда Шукати істину, аж покі не знайдеш Обрати шлях де правильна дорога І лише так ти правду віднайдеш Але чому же правда є гіркою?? Не завжди радує тебе й мене? Чому нам не завжди дає спокою? І навіть кращою здається нам брехня??? Бо звикли ми шукати легкої дороги Широкої де радість, хоч й не та Не справжня та не вічна тимчасова Яка засвітить й наче іскорка згора... А істина хочай й болюча Та згодом зцілює тебе Брехня ж на трохі заспокоє Та згодом убива все... А справжня радість є тільки у правді У істині у чесності в Христі І знай Він може все життя змінити І навіть стерти всі історіі сумні...
2018-12-13 19:55:40
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4816
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2038