У кожного своя історія

M. Tori

У кожного своя історія У кожного свої думки У кожного своя теорія У кожного свої смаки Хтось істину шукає в правді, А хтось так просто вірить у казки У кожного своя теорія У кожного свої шляхи Та краще вірити у те, що правда Шукати істину, аж покі не знайдеш Обрати шлях де правильна дорога І лише так ти правду віднайдеш Але чому же правда є гіркою?? Не завжди радує тебе й мене? Чому нам не завжди дає спокою? І навіть кращою здається нам брехня??? Бо звикли ми шукати легкої дороги Широкої де радість, хоч й не та Не справжня та не вічна тимчасова Яка засвітить й наче іскорка згора... А істина хочай й болюча Та згодом зцілює тебе Брехня ж на трохі заспокоє Та згодом убива все... А справжня радість є тільки у правді У істині у чесності в Христі І знай Він може все життя змінити І навіть стерти всі історіі сумні...

2018-12-13 19:55:40

Інші вірші поета

Хто ти? Я і ... Вірус Лаванда)

Інші поети

Safiyyah Orlovic

@SafiyyahOrlovic_99

Софія Гладковська

@sofiya_gladkovska

Roi De Libertad

@Hikari_4002

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3185

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5260