Чудний Алхімік
@_alchimik_
Соціальний діяч, письменник та поет. Себе не перехвалиш.
Вірші
Друзі
Шановні друзі, це саме до вас, Поки спільний вогник не погас. Ви ще пам'ятаєте все що сталося? Або й згадки про мене не зосталося? Пам'ятаєте гойдалки, ідеї, прагнення? Секрети, розмови, ескізи, вагання? Пам'ятаєте наші плани спільні, А може вже й від цього ви вільні... Так? Ні? Моє ім'я говорить вам щось? Якщо щось говорить, тоді ось... Цей час був найкращим в житті Й я не забуду ці спільні митті.
0
0
92
Сяйво ідеї
Завжди є думка, є ідея первинна Вона від початку ідеальна й чиста. Весь світ осяяти вона повинна, Як тільки з голови перейде до листа. Але ідеальному, з світу думок, В наше життя перейти не дано. В процесі хиб та помилок, Народжується щось нове, сяйво воно. Стає уособлення світа ідей на землі, Світа досконалості та надій. Воно дає сяйво що потребуємо ми, Воно наближає нас до мрій. Нехай горить полум'я думки, Нехай дає нашій свідомості світло, Нехай зникнуть наші муки, Нехай сім'я ідеї в нас в кінці кінців розквітло.
2
0
76
Побачення
Як справи? Як життя? Як праця? Не тисне взуття? Як вона? Як ти? Забагато питань? Мені треба піти? Ой, та все буде просто чудово! Не хвилюйся! Все для цього готово! Не чекай нагоди, дій! Йди же молодий боєць, в бій! Це перша твоя? Та не нервуй! Краще однакову пару взуй. До чого таке хвилювання? Це звичайне за сердце полювання. Діти, що з них брати?! Але так цікаво, бачити та знати. Що й вони їдуть так само як і ми Доречі, за те що послухав, Merci
5
0
307
Кінець з переклада нових початків
Знаю я, знаєш ти. Не втекти, А може ми нічого не знаємо. Є на нас чудернацьки метки?! Бачиш? Один про одного дбаємо! А всім байдуже на це, вони скучні! Вони не на що не здатні! Стих задання, ми учні. Я й ти однієї масті.... ' Життя воно ж яке.... Інколи просте? Тільки ще сумне? Тільки ще бридке? Яка він масть? Схожий він на нас? Говорити з ним? Не хочу, пас. Очі не мають вогник, давно погас, Він не дочекався вас. Но пам'ятайте, в вас все попереду.. О й не шукайте ту кляту середину!
9
1
249
Пекельний етюд
Озирнися... Це те, що ти хотів бачити? Змирися? Можно за це себе пробачити? Вернися!? До самого початку? Зберися! На тебе ще чекають. Не бійся... Й невдачі бувають. Бийся! За шлях, з якого збивають. Мрій! Поки сердце б'ється. Не вий! Коли сердце розіб'ється. Пам'ятай... О собі та інших. Дбай... О жахіттях в своїй голові. Дай... Волю своїм дрібницям. Май! Хоробрість зміниться. Все одно... Зустрінемось в пеклі, в пеплі. Воно, То нам говорять, ті хто вмерлі.
6
3
157
Подих всього буття
Кожен крок, Кожна дія, Все має свій прок, В кожного є власна мрія. Коли є ціль перед очами, Яку потрібно довести. Коли за ради неї ти не спиш ночами Й тягар на душі доводиться нести Кожна мить, як сотня ліхтарів! Сяє наче зорепад. А твою ідеї, наче подих вітрів, Що немає зайвого та вад Око за оком, іскра, а далі багаття! В тебе є сенс, в тебе є ідея! Твій подих, подих буття, Нехай він горить, як полум'я Прометея!
7
0
146
Я маю крила
Я маю крила, маю волю. В моєму серці немає місце болю. Я над хмарами, над самим небом! Життя здається солодкім медом. Поки не почуєш чиїсь дотик, Він як отруйний дротик. Все тіло неміє, дихання збиває? Це щось потихеньку тебе вбиває? Вона крила твої змусила обгорнути її Вона та, заради кого ти готовий Розбитися й зробити це по новій. Вона твоє кохання, а ти її опора. Така вот рівна згода, Ти в обмін на свою волю. Відчуваєш за інших болю.
11
2
189
Нова ера
Що сказати, все циклічні, це так Знову таланти народжуються Я не один з них, це факт? Це й без мене повторюються Нові легенди сучасної поезії Романтики, Фантасти, Поети. Чиї думки викликають рефлексії А особистості яскраві, як комети Рано чи пізно, Нова ера заявить О своїх успіхів, та надихне А всі піднявши очі на цю мить, А мене це омине.
9
0
263
Трохи о созідані
Все з білого аркуша, з початку Не написав, а поставив печатку Що то моє, що я творець Хоч й на ранок я як мрець Але я створив, це перемога Деякі говорять, твоя праця кроха. В порівняні з ідеалом, пил І твій твір мені не мил! А мені байдуже на це, я задоволен Хоч клич мене на ім'я олень Але це приносить мені кайф Ніч, ти від мене тікай Бо моя жага з'їсть нас обох
9
0
227
Хаос
Дерево корінням в повітря в'ється На ньому дивний птах А в дереві щось б'ється Повсюди повний крах То Мімікрит, дерево живе Істота братом Енту приходиться Воно спокійно по повітрю пливе. А та птаха на ньому знаходиться Під ними нічого, над ними зорі Мімікрит голодний, птаха теж Треба позбутися старої кори А всього цього не має меж Тільки звичайні дерева час від час З'являють, й почув я мах, Пересувними повітряних мас Згубив одно пір'я той птах. Й життя, але то не так важливо. Я к та перїна.
9
0
184
Життя
Ранок, спокій, я у дома лежу Перевіряю значить я мережу. А тут бац, війна, в шоці я — Що це за фейкова дурня Подумав, вимкнув й заснув Поки дом мій не стрибнув Вибух першій, потім другий Одиноко лежить сніданок забутий Вибухи раз у три години. На вулиці не однієї людини. Мій город був не примітний Двома словами милий, спокійний Кто ж знав що все так обернеться Що на свої місця не вернеться Що залишусь я без хати рідної Й без підтримки гідної Що буде в Польщі проживати Й минуле забувати
18
9
245