Пекельний етюд
Озирнися... Це те, що ти хотів бачити? Змирися? Можно за це себе пробачити? Вернися!? До самого початку? Зберися! На тебе ще чекають. Не бійся... Й невдачі бувають. Бийся! За шлях, з якого збивають. Мрій! Поки сердце б'ється. Не вий! Коли сердце розіб'ється. Пам'ятай... О собі та інших. Дбай... О жахіттях в своїй голові. Дай... Волю своїм дрібницям. Май! Хоробрість зміниться. Все одно... Зустрінемось в пеклі, в пеплі. Воно, То нам говорять, ті хто вмерлі.
2023-06-10 22:47:46
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Чудово
Відповісти
2023-06-11 21:18:14
2
Марина
Скільки ж життєвої мудрості вмістилось в цих рядках. Напевно кожен зможе знайти щось для себе
Відповісти
2023-07-29 21:58:15
1
Чудний Алхімік
@Марина можливо
Відповісти
2023-07-29 22:00:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1556
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1456