Пекельний етюд
Чудний Алхімік
Озирнися... Це те, що ти хотів бачити? Змирися? Можно за це себе пробачити? Вернися!? До самого початку? Зберися! На тебе ще чекають. Не бійся... Й невдачі бувають. Бийся! За шлях, з якого збивають. Мрій! Поки сердце б'ється. Не вий! Коли сердце розіб'ється. Пам'ятай... О собі та інших. Дбай... О жахіттях в своїй голові. Дай... Волю своїм дрібницям. Май! Хоробрість зміниться. Все одно... Зустрінемось в пеклі, в пеплі. Воно, То нам говорять, ті хто вмерлі.
2023-06-10 22:47:46
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Чудово
Відповісти
2023-06-11 21:18:14
2
Марина
Скільки ж життєвої мудрості вмістилось в цих рядках. Напевно кожен зможе знайти щось для себе
Відповісти
2023-07-29 21:58:15
1
Чудний Алхімік
@Марина можливо
Відповісти
2023-07-29 22:00:10
Подобається
Інші вірші поета
Трохи о созідані Сяйво ідеї Друзі Життя
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2477
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
43
13
1419