Наш світ

♡

Я вірила раніше В усе, що мені кажуть... Не бачила, що дійсно Говорять-медом мажуть. Що все навкруг-неправда І Ідоли згоріли. Кому вчора так вірив - Нема сьогодні віри... Ти вірила у чесність? Що ж, ці сподівання марні, Бо чесність і порядність Сьогодні ніц не варті... Повага?!Та до кого? До тих, хто її топче? Ми сиплим перли свиням Кидаєм злато гончим. Кричу про це я вголос, Та хто в мій бік погляне? Це крає моє серце Кривавими шаблями... Що можу я зробити, Аби не було цього? Питаюся в усіх я -НІЧОГО!- Страшне слово! Не хочу я миритись З підлотую людською! Кидаю я їй виклик І правду я відстою!

2024-10-31 07:19:50

Інші вірші поета

Україна 2024 записи влюбленной

Інші поети

Твой человечек

@lania

Truth13

@Truth13

Kary

@Driming_comes

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2612

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2658