Наш світ

♡

Я вірила раніше В усе, що мені кажуть... Не бачила, що дійсно Говорять-медом мажуть. Що все навкруг-неправда І Ідоли згоріли. Кому вчора так вірив - Нема сьогодні віри... Ти вірила у чесність? Що ж, ці сподівання марні, Бо чесність і порядність Сьогодні ніц не варті... Повага?!Та до кого? До тих, хто її топче? Ми сиплим перли свиням Кидаєм злато гончим. Кричу про це я вголос, Та хто в мій бік погляне? Це крає моє серце Кривавими шаблями... Що можу я зробити, Аби не було цього? Питаюся в усіх я -НІЧОГО!- Страшне слово! Не хочу я миритись З підлотую людською! Кидаю я їй виклик І правду я відстою!

2024-10-31 07:19:50

Інші вірші поета

записи влюбленной Україна 2024

Інші поети

Олена Корун

@Olena_Korun

Меліса

@kolucha

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5283

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3216