Україна 2024
Ви знаєте у тихий мирний час Лани вкраїнські колосяться житом А зараз вони спалені на жаль Їх розбомбили, хліборобів вбито. Та що там поле,  що зазнало болю? Ви бачили розтерзаних людей? Де руки ката вкоротили долю Ми ж не чекали цих убивць- гостей! Оті з боліт- звірюки, а не люди Вбивають хижо, навіть малюків Прощення їм довіку вже не буде Скажіть, невже у них нема сімей, дітей? Коли ці орки вернуть у московію Свої криваві справи поробив, вони продовжать цю безбожну оргію Яку москальський піп благословив Я думаю, що ті прокльони матері, чи дівчини, чи хлопця-юнака Що болі українців ніби стрілами Дійдуть до цілі й знищать хробака А ми зростемо, ми постанем знову Настане наша вЕсна запашна І повернуться біженці додому Бо Україна у серцях одна А далі ми уклонимось загиблим, Тим воїнам, що бились стільки літ Тим незрадливим, сильним, справедливим Яким довіку вдячним буде світ!
2024-10-31 07:08:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5352
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2865