Україна 2024
Ви знаєте у тихий мирний час Лани вкраїнські колосяться житом А зараз вони спалені на жаль Їх розбомбили, хліборобів вбито. Та що там поле,  що зазнало болю? Ви бачили розтерзаних людей? Де руки ката вкоротили долю Ми ж не чекали цих убивць- гостей! Оті з боліт- звірюки, а не люди Вбивають хижо, навіть малюків Прощення їм довіку вже не буде Скажіть, невже у них нема сімей, дітей? Коли ці орки вернуть у московію Свої криваві справи поробив, вони продовжать цю безбожну оргію Яку москальський піп благословив Я думаю, що ті прокльони матері, чи дівчини, чи хлопця-юнака Що болі українців ніби стрілами Дійдуть до цілі й знищать хробака А ми зростемо, ми постанем знову Настане наша вЕсна запашна І повернуться біженці додому Бо Україна у серцях одна А далі ми уклонимось загиблим, Тим воїнам, що бились стільки літ Тим незрадливим, сильним, справедливим Яким довіку вдячним буде світ!
2024-10-31 07:08:11
0
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4506
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1204