Вірші
Наш світ
Я вірила раніше
В усе, що мені кажуть...
Не бачила, що дійсно
Говорять-медом мажуть.
Що все навкруг-неправда
І Ідоли згоріли.
Кому вчора так вірив -
Нема сьогодні віри...
Ти вірила у чесність?
Що ж, ці сподівання марні,
Бо чесність і порядність
Сьогодні ніц не варті...
Повага?!Та до кого?
До тих, хто її топче?
Ми сиплим перли свиням
Кидаєм злато гончим.
Кричу про це я вголос,
Та хто в мій бік погляне?
Це крає моє серце
Кривавими шаблями...
Що можу я зробити,
Аби не було цього?
Питаюся в усіх я
-НІЧОГО!-
Страшне слово!
Не хочу я миритись
З підлотую людською!
Кидаю я їй виклик
І правду я відстою!
0
0
243
записи влюбленной
Стань моим сладким ядом,
Убивай мучительно медленно,
Заполняй мысли и кровь мою алую,
Будь днк частью и беги венами...
Добивай меня своим молчанием,
Пускай стрелы на поражение!
Ты знай, – я впаду в отчаяние
Без ебучих прикосновений.
На свидании, порадуй отсутствием,
Пиши под покровом ночИ.
Я знаю, тебе не нужённая...
Но прибегу, лишь меня позови...
0
0
197
Україна 2024
Ви знаєте у тихий мирний час
Лани вкраїнські колосяться житом
А зараз вони спалені на жаль
Їх розбомбили, хліборобів вбито.
Та що там поле, що зазнало болю?
Ви бачили розтерзаних людей?
Де руки ката вкоротили долю
Ми ж не чекали цих убивць- гостей!
Оті з боліт- звірюки, а не люди
Вбивають хижо, навіть малюків
Прощення їм довіку вже не буде
Скажіть, невже у них нема сімей, дітей?
Коли ці орки вернуть у московію
Свої криваві справи поробив, вони продовжать цю безбожну оргію
Яку москальський піп благословив
Я думаю, що ті прокльони матері,
чи дівчини, чи хлопця-юнака
Що болі українців ніби стрілами
Дійдуть до цілі й знищать хробака
А ми зростемо, ми постанем знову
Настане наша вЕсна запашна
І повернуться біженці додому
Бо Україна у серцях одна
А далі ми уклонимось загиблим,
Тим воїнам, що бились стільки літ
Тим незрадливим, сильним, справедливим
Яким довіку вдячним буде світ!
0
0
193
