Думкі
Ричард Соколовский
Рамонак ў полі я збяру І зноў на іх гадать пачну. А думкі толькі пра яе І днём, і ноччу ў галаве. Кладуся спаць і ўспамінаю, Як моцна я яе кахаю. І зноў мільгае прад вачыма Мая каханая дзяўчына. Хачу абняць яе хутчэй; Мне не забыць колер вачэй. Хачу яе зноў цалаваць, А не так проста ўспамінаць.
2021-04-14 19:27:38
1
0
Інші категорії
Привітання Філософські Пейзажні Поеми Вірші в прозі Для дітей
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1568
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2508