Aller sans retour

_eclairdesoleil_

Dernière fois que je prend ce métro Cette nuit tout c'est fini Une dispute plus forte, Des cris, des pleurs, des assiettes qui s'écrasent sur le sol Et puis trois mots : Vas t'en. Peut-être que c'est mieux que nos disputes s'arrêtent Peut-être que c'est mieux que nos regards enragés nous quittent J'sais pas. A peine quelque minutes que j'te vois plus Et tes yeux me manquent, Ton sourire aussi Il était rare ces temps ci Plus souvent remplacé par les cris. Mais ce soir il est trop tard Je rentre dans le wagon Armé de ma valise Par un aller sans retour.

2020-10-20 21:37:13

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

_eclairdesoleil_

@Alaska je viens de l'écouter et je vois si que t'y fait penser, merci de m'avoir fait découvrir cette musique elle est top

Відповісти

2020-10-20 21:46:41

1

Alaska

@_eclairdesoleil_ Pomme est une super artiste :)

Відповісти

2020-10-20 21:53:12

Подобається

_eclairdesoleil_

@Alaska je confirme 👍

Відповісти

2020-10-20 21:54:50

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

3140

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2581