Балерина.

просто веселка

Балерина, ангел мій, Так красиво оживає в танці! Забула слово "дім", Адже вночі крутиться в вальсі! "Мила, прошу, зупинись, Вже крила навіть відпали!" Проте, ну чує мій крик, Адже душу сцені віддала... Балерина в танці кружляє, Лише музика для неї існує. Іскра в очах повільно згасає, Адже крім танцю нічого не чує...

2022-02-21 15:25:40

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Дана Язовських

Дуже ніжно 😍

Відповісти

2022-02-21 15:27:36

просто веселка

@Дана Язовських безмежно дякую 🧡

Відповісти

2022-02-21 15:27:56

Інші вірші поета

Чай, кофе? ... Ми маємо. Солнце и луна.

Інші поети

Юрий Voituk

@yura2016_voituk

Сандрін Iрріель

@sandrine_ukrainian

Rose P. Silver

@dragonandfish

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11155

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1666