Моя цариця...
просто веселка
Ти змусила мене повірити в Богів, Моя царице лісова! Без тебе зупинились сірі дні, З тобою - п'яна без вина! Ти змусила кружляти в танці, Хоча музики не чутно... З тобою було так тепло вранці, З тобою ми - не люди... . . . . . . . . . Не люди* - в хорошому розумінні...
2022-12-11 20:23:31
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
дякую 🫂🧡
Відповісти
2022-12-11 20:25:33
Подобається
Інші вірші поета
"Мотивація". Он или боль? " Класна назва ". ...
Інші поети
Yantsya
@jankaa
Elly Elly
@loosenoose
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1909
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1743