Присвячується...
Так мамо я знову без шапки, Зате з сигаретою в руці! Не люблю вже чорні шоколадки І без них - гірко на душі.... Так мамо я п'ю алкоголь, Забув про каву і чай. В мені палає клятий вогонь, Попри сотні страждань... Так мамо я вже не дитина, Та попри все ти - найрідніша! Мені часто обрізають крила, Та заради тебе повзу на колінах!
2022-11-11 21:38:12
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Антон Шаталов
А я й не дорослий і не п'ю алкоголь, і цигарки не тримаю в зубах, але Господи, мені це сподобалося🔥💥🙂
Відповісти
2022-11-14 19:14:14
1
просто веселка
@Антон Шаталов безмежно дякую за теплі слова 🧡☕
Відповісти
2022-11-14 19:38:43
Подобається
просто веселка
скажем так, в мене з моєю мамою "особливі" стосунки... Я написала блог "біографію" сьогодні, може звідти все зрозумієте
Відповісти
2022-12-07 22:14:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4891
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2368