...
В мене не вірять люди, А я не вірю в них. Мій голос тонув у шумі, А потім зовсім стих... Я не довіряю людям, Та й загалом живу без надії... Чужі мене, за щось судять, А я тепер чую, лише власні мрії... . . . . . . . . . . . . . . Вибачайте за неактив, в мене почалося доросле повноцінне життя... З екзаменами, роботою, побутом і документами, які витягують всі сили...
2023-04-06 19:08:47
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
) Але ж є "власні мрії" і ви їх чуєте. Тож, не дуже й негативно😉Та й доросле життя - не таке вже й страшне😊Втягнетесь🌷
Відповісти
2023-04-08 09:58:46
1
просто веселка
@Ірина Велика дякую за теплий коментар 🧡🫂
Відповісти
2023-04-08 10:05:45
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2433
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5262