...
В мене не вірять люди, А я не вірю в них. Мій голос тонув у шумі, А потім зовсім стих... Я не довіряю людям, Та й загалом живу без надії... Чужі мене, за щось судять, А я тепер чую, лише власні мрії... . . . . . . . . . . . . . . Вибачайте за неактив, в мене почалося доросле повноцінне життя... З екзаменами, роботою, побутом і документами, які витягують всі сили...
2023-04-06 19:08:47
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
) Але ж є "власні мрії" і ви їх чуєте. Тож, не дуже й негативно😉Та й доросле життя - не таке вже й страшне😊Втягнетесь🌷
Відповісти
2023-04-08 09:58:46
1
просто веселка
@Ірина Велика дякую за теплий коментар 🧡🫂
Відповісти
2023-04-08 10:05:45
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3607
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1340