...

просто веселка

В мене не вірять люди, А я не вірю в них. Мій голос тонув у шумі, А потім зовсім стих... Я не довіряю людям, Та й загалом живу без надії... Чужі мене, за щось судять, А я тепер чую, лише власні мрії... . . . . . . . . . . . . . . Вибачайте за неактив, в мене почалося доросле повноцінне життя... З екзаменами, роботою, побутом і документами, які витягують всі сили...

2023-04-06 19:08:47

11

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Ірина Велика

) Але ж є "власні мрії" і ви їх чуєте. Тож, не дуже й негативно😉Та й доросле життя - не таке вже й страшне😊Втягнетесь🌷

Відповісти

2023-04-08 09:58:46

1

просто веселка

@Ірина Велика дякую за теплий коментар 🧡🫂

Відповісти

2023-04-08 10:05:45

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11535

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

4238