...
В мене не вірять люди, А я не вірю в них. Мій голос тонув у шумі, А потім зовсім стих... Я не довіряю людям, Та й загалом живу без надії... Чужі мене, за щось судять, А я тепер чую, лише власні мрії... . . . . . . . . . . . . . . Вибачайте за неактив, в мене почалося доросле повноцінне життя... З екзаменами, роботою, побутом і документами, які витягують всі сили...
2023-04-06 19:08:47
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ірина Велика
) Але ж є "власні мрії" і ви їх чуєте. Тож, не дуже й негативно😉Та й доросле життя - не таке вже й страшне😊Втягнетесь🌷
Відповісти
2023-04-08 09:58:46
1
просто веселка
@Ірина Велика дякую за теплий коментар 🧡🫂
Відповісти
2023-04-08 10:05:45
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5324
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2623