Щось.
А я все ще пишу І ніяк не можу спинитись. Буквами німо кричу, "От би в віршах розчинитись!" Ну що поробиш, писати люблю, Без цього я - не я! "Давай про тебе щось напишу!" Улюблена фраза моя! . . . . . . . . Автор любить своє хоббі 😗✌️
2022-11-24 21:27:02
3
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
яка приносить задоволення, дякую за коментар ✨🍵
Відповісти
2022-11-25 05:49:47
Подобається
vlusya
Твої вірші такі реалістичні,немов читаєш книгу,і в кожного з них є історія,це неймовірно 😍😍😍Неможу припинити захоплюватися ними👏👏
Відповісти
2022-11-25 14:28:43
1
просто веселка
@vlusya щиро вдячна за теплі слова 🧡🫂
Відповісти
2022-11-25 14:35:49
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6461
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5324