Сором'язливість
Я тону в тихій сором'язливості, Та ніколи не зізнаюсь їй. В моїй душі вирують пристрасті І при цьому - спокій на лиці! В моєму серці гримить гроза, А на тілі ні хмаринки! Десь сховалась впевненість моя, Мабуть її вкрили пилинки...
2022-11-14 17:48:44
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
спасибі 💓
Відповісти
2022-11-14 18:27:05
Подобається
Антон Шаталов
Оу, а мені то сподобалося) Я ж не завжди сиджу і читаю вірші в стрічці, буває, що один потрапляє на погляд і я ним просто насолоджуюся, що й комент хочу написати)
Відповісти
2022-11-14 19:12:14
1
просто веселка
@Антон Шаталов спасибі за теплі слова та вподобайки 💚🌷
Відповісти
2022-11-14 19:41:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2371
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4694