Сором'язливість
просто веселка
Я тону в тихій сором'язливості, Та ніколи не зізнаюсь їй. В моїй душі вирують пристрасті І при цьому - спокій на лиці! В моєму серці гримить гроза, А на тілі ні хмаринки! Десь сховалась впевненість моя, Мабуть її вкрили пилинки...
2022-11-14 17:48:44
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
спасибі 💓
Відповісти
2022-11-14 18:27:05
Подобається
Антон Шаталов
Оу, а мені то сподобалося) Я ж не завжди сиджу і читаю вірші в стрічці, буває, що один потрапляє на погляд і я ним просто насолоджуюся, що й комент хочу написати)
Відповісти
2022-11-14 19:12:14
1
просто веселка
@Антон Шаталов спасибі за теплі слова та вподобайки 💚🌷
Відповісти
2022-11-14 19:41:01
Подобається
Інші вірші поета
Типу "Авангард". Філософія. Лише ти і душа. Странный стих.
Інші поети
Gang Little
@Ganglittle
I_am_not_star
@I_am_not_star
Яр Огнев
@Jarog_pogo
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8010
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1008