Сором'язливість
Я тону в тихій сором'язливості, Та ніколи не зізнаюсь їй. В моїй душі вирують пристрасті І при цьому - спокій на лиці! В моєму серці гримить гроза, А на тілі ні хмаринки! Десь сховалась впевненість моя, Мабуть її вкрили пилинки...
2022-11-14 17:48:44
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
спасибі 💓
Відповісти
2022-11-14 18:27:05
Подобається
Антон Шаталов
Оу, а мені то сподобалося) Я ж не завжди сиджу і читаю вірші в стрічці, буває, що один потрапляє на погляд і я ним просто насолоджуюся, що й комент хочу написати)
Відповісти
2022-11-14 19:12:14
1
просто веселка
@Антон Шаталов спасибі за теплі слова та вподобайки 💚🌷
Відповісти
2022-11-14 19:41:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3250
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2609