Свобода.
просто веселка
Мечтаю я о свободе, Где я смогу быть собой. Где танцевать будет вольно И ночью и днём. Где смогу плакать громко, А не тихонько в углу. Закончится моя ломка, Освобожу душу свою! Расправляться крылья И я далеко улечу! Забуду комнату в пыли, Я в себя верю, я все смогу!
2021-11-07 20:24:59
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Не знаю як кого, але вірш мотивує мене бути собою і не боятись показувати свої почуття в групах людей. Вірш гарний дякую вам за вашу творчість
Відповісти
2021-11-07 20:27:22
1
просто веселка
@Сандра Мей МАКСИМАЛЬНО ПАСІБКИ, мене тепер більше за вірш, буде мотивувати ваш коментар😅
Відповісти
2021-11-07 20:29:05
1
просто веселка
Дякую🍬
Відповісти
2021-11-20 21:23:34
Подобається
Інші вірші поета
... Вірш про партизана... Ангел під дощем. Квітки.
Інші поети
Jeon Jungkook
@xj_jk97x
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12298
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2657