Україно!
просто веселка
Десь далеко чути гармати, Із будівель лунає гімн! Гордо йдуть по стежинах солдати, Нас зламати ніхто не зміг! У повітрі запах страху й війни, "Гей, москалику, покажися!" Знову миру не змогли досягти, Сусіди не хочуть миритись. Україно, благаю, тримайся!!! Всяким "Росіям" тебе не зламати! Ідіотам в руки не дайся, І давайте "Порвіте кайдани!" Ми проганяли турків, татарів, В поляків Львів відвоювали! Невже зараз будемо чогось ждати, Коли кацапи на нас напали?! . . . . . "Кайдани порвіте" - рядок з вірша "Заповіт" Т. Шевченка. Кацап - назва росіян, яку вживають на заході України, а також іноді в Білорусі та Польщі.
2022-02-16 21:41:10
10
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
просто веселка
@Дана Язовських ґречно дякую 🧡
Відповісти
2022-02-17 19:50:49
1
Яна Шинко
Я відразу впізнала рядки з вірша Тараса Шевченка, бо не так й давно його читала ) Вірш дуже гарно написаний! Він дуже є актуальним у наш час!
Відповісти
2022-02-19 20:23:42
1
просто веселка
@Яна Шинко дуже дуже дякую 🧡
Відповісти
2022-02-19 20:35:40
1
Інші вірші поета
Моя душа! " Класна назва ". Вечер (типа ужастик). Життя - це війни.
Інші поети
Merian Varner
@merian_varner
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2744
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2471