Вірш психа...
(18+)
Мене зачарували вуста, На яких блистіла власна кров... Мене душила твоя рука, Але жити заставляла любов... Твої очі горіли божевіллям, А руки обпікали холодом ... Втеча не була спасінням, Адже агонія стала солодом... Мене покидає повітря, Та молюся лише тобі! Не знаю, як воно дихати вільно, Адже завжди душив біль... Ти катуєш моє тіло, Та від цього оживає душа... Бачу світло, воно - біле, Хоча чорним було життя...
2023-08-18 22:54:12
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
✨🧡
Відповісти
2023-08-19 12:52:44
Подобається
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3430
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2355