Вірш психа...

просто веселка

(18+)
Мене зачарували вуста, На яких блистіла власна кров... Мене душила твоя рука, Але жити заставляла любов... Твої очі горіли божевіллям, А руки обпікали холодом ... Втеча не була спасінням, Адже агонія стала солодом... Мене покидає повітря, Та молюся лише тобі! Не знаю, як воно дихати вільно, Адже завжди душив біль... Ти катуєш моє тіло, Та від цього оживає душа... Бачу світло, воно - біле, Хоча чорним було життя...

2023-08-18 22:54:12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

просто веселка

✨🧡

Відповісти

2023-08-19 12:52:44

Подобається

Інші вірші поета

Покохала солдата. Хаос. Кричи! ...

Інші поети

Твоя NATALI

@sunny_princess

The Dead Poet.

@TheDeadPoet_hr

Red Blue

@redAndblue

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12035

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3245