Залежність.

просто веселка

Один крок вперед, Два назад. Ти - мій порок І водночас радість моя. Я падаю на спину, Руки тягнуться в порожнечу. Тебе я не покину, Від тебе я залежу. Ти - мій наркотик, Потреба навіки. Я хворію тобою І не знайти ліки. Ти - мій жах І рай наяву. Я неначе ранений птах, Що знайшов клітку свою.

2021-10-24 15:26:07

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Tianna Mase_

Ваууу дуже класно 👏

Відповісти

2021-10-24 15:38:08

просто веселка

@Tianna Mase_ МАКСИМАЛЬНО ДЯКУЮ ☺️

Відповісти

2021-10-24 16:40:42

просто веселка

дякую 🙃

Відповісти

2021-11-20 21:28:36

Подобається

Інші вірші поета

Знову про війну... Філософія. Хаос. Дівчина з вулиці.

Інші поети

D. K.V.

@d_kv

Уля

@ulya666

aadee2

@aadee2

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12493

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4036