I Always Cry In Front Of The Mirror
I always cry in front of the mirror, Not because I want to see how I look, With that expression which, Screams out with agony. I always cry in front of the mirror, Just to spot out, If the tears had something more, To hide or a lot to speak. I always cry in front of the mirror, To solve the mystery, Which lies behind there cunning smile, On seeing a scared young girl cry, And gift her more reasons to shed them. I always cry in front of the mirror, Because I search for that single tear, Which might turn out to be fake. But I know this game of treasure hunt, Has no end and will continue forever, Since none of the tears, Have the lust to gain sympathy. I always cry in front of the mirror, To inspect the peculiarity of the tears, Not on the cheeks of the teen, But in the dark heart, As it never ends, Instead of infinite wipers. I always cry in front of the mirror, Just to find if those drops of salt water, Were loyal and honest enough, To convince the universe to grant me, The only pleasurable boon, I have been pleading for Of returning to me my sign of innocence, Since eternity.
2018-07-28 11:40:00
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1991
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4994