Червень
Ріна
Твоя ластівка знову сама... Твоя ластівка втратила крила, Втратила голос і власне ім'я. Твоя ластівка впала з гнізда. За вікном в неї ніч, дня нема, У вухах ластівчиних, як дзвін, тишина. Пусте крісло, зайвий стакан... Ластівка знову попала в капкан. Твоя ластівка досі у сні. Пише вірші й палає в вогні. Шепче Богові сотні питань. В неї в грудях розпечена грань.
2019-11-21 22:02:09
3
0
Інші вірші поета
Кораблі Травень Він Тобі
Інші поети
Vinay Deshlahare
@avin_rafael
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2606
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5678