Червень
Ріна
Твоя ластівка знову сама... Твоя ластівка втратила крила, Втратила голос і власне ім'я. Твоя ластівка впала з гнізда. За вікном в неї ніч, дня нема, У вухах ластівчиних, як дзвін, тишина. Пусте крісло, зайвий стакан... Ластівка знову попала в капкан. Твоя ластівка досі у сні. Пише вірші й палає в вогні. Шепче Богові сотні питань. В неї в грудях розпечена грань.
2019-11-21 22:02:09
3
0
Інші вірші поета
Боягузка Погляд Межа У часі "і"...
Інші поети
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2222
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6243