Червень
Твоя ластівка знову сама... Твоя ластівка втратила крила, Втратила голос і власне ім'я. Твоя ластівка впала з гнізда. За вікном в неї ніч, дня нема, У вухах ластівчиних, як дзвін, тишина. Пусте крісло, зайвий стакан... Ластівка знову попала в капкан. Твоя ластівка досі у сні. Пише вірші й палає в вогні. Шепче Богові сотні питань. В неї в грудях розпечена грань.
2019-11-21 22:02:09
3
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9041
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2200