Коли...
Ріна
Коли тріщали стовпи, на яких трималась її планета, Море горіло і танули льодовики. Її рятувала впертість і сигарета. Час під ногами стирала, як пил. Коли падало небо і плечі атлантів Гнулись, як гілля в грозу, Вона ховала свої розбиті світанки в ранкову холодну росу. Коли ворог усмішкою друга Мило казав: «привіт», Вона гордо пішла на плаху і простила весь світ. Коли Бог роздавав таланти – всім щастя давав, Їй залишилась жорстока любов Він нею її цілував.
2019-06-05 14:40:46
3
0
Інші вірші поета
Сонце Вона Я і ти Три пори року
Інші поети
IRMA_SKOTT
@IRMA_SKOTT
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
МОРГАН РЕЙ
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8052
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705