Коли...
Ріна
Коли тріщали стовпи, на яких трималась її планета, Море горіло і танули льодовики. Її рятувала впертість і сигарета. Час під ногами стирала, як пил. Коли падало небо і плечі атлантів Гнулись, як гілля в грозу, Вона ховала свої розбиті світанки в ранкову холодну росу. Коли ворог усмішкою друга Мило казав: «привіт», Вона гордо пішла на плаху і простила весь світ. Коли Бог роздавав таланти – всім щастя давав, Їй залишилась жорстока любов Він нею її цілував.
2019-06-05 14:40:46
3
0
Інші вірші поета
Весняне Та, що втрачає Світ фантазій Боягузка
Інші поети
lunastra
@lunastra
Anasteicha Rein
@Anasteicha_Rein
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2055
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10533