Коли...
Коли тріщали стовпи, на яких трималась її планета, Море горіло і танули льодовики. Її рятувала впертість і сигарета. Час під ногами стирала, як пил. Коли падало небо і плечі атлантів Гнулись, як гілля в грозу, Вона ховала свої розбиті світанки в ранкову холодну росу. Коли ворог усмішкою друга Мило казав: «привіт», Вона гордо пішла на плаху і простила весь світ. Коли Бог роздавав таланти – всім щастя давав, Їй залишилась жорстока любов Він нею її цілував.
2019-06-05 14:40:46
3
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2225
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4463