Сонце
Ріна
Лякає числами настінний календар І фото у альбомі - часу докір. А я лечу на крилах, як Ікар І мрію сонце спробувать на дотик. Час сіє дні, збирає урожай, Зникають імена, новІ приходять люди, А я живу і не шукаю Рай, Лиш страшно дотик сонця не відчути. Шукаю шлях - знаходжу манівці, Кудись спішу, від бігу задихаюсь... Знаходжу сонце у твоїй руці. Воно чуже, я ж врешті розбиваюсь.
2021-01-12 12:51:49
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Саша, он же Шурик, он же Добрый пёс
Красиво
Відповісти
2021-01-12 13:00:12
1
Інші вірші поета
2019/20 Місто пам'ятає Зміна Тобі
Інші поети
Menna Mostafa
@Menna_Mostafa
_.scorpion._
@x_scorpio_x
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13417
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3014