Коли з'являєшся ти
…а потім раптом з’являєшся ти… І міняють течію ріки Скільки їх? Тих, що знають ніжність твоєї руки? Через кого скло неба розбите? А потім просто з’являєшся ти... Наче комета- обпалюєш шкіру до тла І зникаєш, ще до того як дали тобі ім’я. Міняються місцями небо й земля, З’єднуються, наче мотузкою, меридіани.. Здається у грудях одна зола, А ти далі підкорюєш милі безмежного океану. Здається на небі планета з твоїм ім’ям Бог, від розпачу, назвав її так, як я кричала в молитві! Тепер я знаю у мене одна вина – Серпневий танець на лезі бритви!
2019-03-15 17:04:50
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1945
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2536