Вперше і востаннє
N M
Здається я зовсім одна Посередині відчаю й печалі, Навіщо ж мені твої слова Коли я біль в собі тримаю... Я хочу спокоя і тиші, Але мені ти цього не даєш. Замовки! Зникни! Просила я... Мене ти так і не почув А знижчив, та навіки розтоптав моє і так ранене серце. Тепер я знаю що таке кохання, це було вперше і востаннє.
2022-10-29 12:40:20
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Є над чим працювати, але непогано))
Відповісти
2022-10-29 19:50:34
1
N M
@Domina Mortem Дуже дякую 💕
Відповісти
2022-10-29 19:57:11
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3494
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2390