#19
Adaira
Як навіки це стерти з пам'яті? Лише два вечори, а застигли в моїй голові як троянди тобою не подаровані у хрустальній вазі зів'януті. Як забути мені твої дотики? Я не хочу їх більше згадувати. Здається, ми побачили один в одному лише недоліки. Ми ті, хто в людях зовсім не вміє тямити. Як добре, що ми зрозуміли одразу - наші душі - галактики чужі. Щоб та історія завершилась не розпочавшись, Лишили по собі на згадку два погляди: холодні й мовчазні. На моєму обличчі застигнуть ворожі гримаси. Ти лишив лиш гіркий післясмак. Так клялася його понад усе ненавидіти, Та згадую кожну непотрібну деталь. 2018 . . .
2021-03-26 14:58:39
4
0
Інші вірші поета
#35 #8 #29 #34
Інші поети
ريي ")
@Ree_e4
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4189
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3790