#19
Як навіки це стерти з пам'яті?
Лише два вечори, а застигли в моїй голові як троянди тобою не подаровані у хрустальній вазі зів'януті.
Як забути мені твої дотики?
Я не хочу їх більше згадувати.
Здається, ми побачили один в одному лише недоліки.
Ми ті, хто в людях зовсім не вміє тямити.
Як добре, що ми зрозуміли одразу -
наші душі - галактики чужі.
Щоб та історія завершилась не розпочавшись,
Лишили по собі на згадку два погляди: холодні й мовчазні.
На моєму обличчі застигнуть ворожі гримаси.
Ти лишив лиш гіркий післясмак.
Так клялася його понад усе ненавидіти,
Та згадую кожну непотрібну деталь.
2018
.
.
.
2021-03-26 14:58:39
4
0