#19
Як навіки це стерти з пам'яті? Лише два вечори, а застигли в моїй голові як троянди тобою не подаровані у хрустальній вазі зів'януті. Як забути мені твої дотики? Я не хочу їх більше згадувати. Здається, ми побачили один в одному лише недоліки. Ми ті, хто в людях зовсім не вміє тямити. Як добре, що ми зрозуміли одразу - наші душі - галактики чужі. Щоб та історія завершилась не розпочавшись, Лишили по собі на згадку два погляди: холодні й мовчазні. На моєму обличчі застигнуть ворожі гримаси. Ти лишив лиш гіркий післясмак. Так клялася його понад усе ненавидіти, Та згадую кожну непотрібну деталь. 2018 . . .
2021-03-26 14:58:39
4
0
Інші поети
Інга
@troubled_soul
Zinzee Noel
@undiscoveredflower
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16558
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2169