#34
Adaira
Ти не приходь сюди цієї ночі: Тут - шторм, і всюди зламки кораблів. Я сипати не хочу собі сіль на очі, Повіривши твоїй новій брехні. Поки ти вишукано плутав підсвідомість: Не відчуваючи ногами берегів, Я безнадійно поринала в невагомість Твоїх нав'язливих думок і почуттів. Як геніально ти поставив драму: Я граю роль, а ти єдиний мій глядач. Засмучує лиш те, що в нашому "театрі" Ти й режисер, і сценарист, й освітлювач. 2021 . . .
2021-05-14 11:02:50
10
0
Інші вірші поета
#19 #2 #8 #22
Інші поети
شفق
@sabrine
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2954
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2240