#34
Ти не приходь сюди цієї ночі: Тут - шторм, і всюди зламки кораблів. Я сипати не хочу собі сіль на очі, Повіривши твоїй новій брехні. Поки ти вишукано плутав підсвідомість: Не відчуваючи ногами берегів, Я безнадійно поринала в невагомість Твоїх нав'язливих думок і почуттів. Як геніально ти поставив драму: Я граю роль, а ти єдиний мій глядач. Засмучує лиш те, що в нашому "театрі" Ти й режисер, і сценарист, й освітлювач. 2021 . . .
2021-05-14 11:02:50
10
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2662
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2322