#34
Ти не приходь сюди цієї ночі: Тут - шторм, і всюди зламки кораблів. Я сипати не хочу собі сіль на очі, Повіривши твоїй новій брехні. Поки ти вишукано плутав підсвідомість: Не відчуваючи ногами берегів, Я безнадійно поринала в невагомість Твоїх нав'язливих думок і почуттів. Як геніально ти поставив драму: Я граю роль, а ти єдиний мій глядач. Засмучує лиш те, що в нашому "театрі" Ти й режисер, і сценарист, й освітлювач. 2021 . . .
2021-05-14 11:02:50
10
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3772
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16898