#35
Ці очі... в них можна потонути. І не знайшовши рятувальний круг, У темряві тій синій нáвічно заснути, Піти на дно на чорну глибину. Туди, де сонця променів ніхто не бачив, Де вічні сни дрімають на піску. Де ноти суму поміж хвилями лунають, Допоки хтось живий туди не зазирнув. Ти лиш поглянь в блакиті ту безодню, Вона тебе поглине вщент - ти на межі: Або покинь мерщій душі моєї море, Або пливи зі мною весь невічний вік.
2021-09-12 10:25:32
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шемчук (ОЛШ)
Чудовий вірш!
Відповісти
2021-11-22 03:47:23
1
Adaira
Дякую⚘
Відповісти
2021-11-22 10:13:50
Подобається
Інші поети
Adara Halley
@adarahalley
Doesnt Matter
@Doesntmatter
Dashasafin
@Dasasafin
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1831
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2019