#35
Adaira
Ці очі... в них можна потонути. І не знайшовши рятувальний круг, У темряві тій синій нáвічно заснути, Піти на дно на чорну глибину. Туди, де сонця променів ніхто не бачив, Де вічні сни дрімають на піску. Де ноти суму поміж хвилями лунають, Допоки хтось живий туди не зазирнув. Ти лиш поглянь в блакиті ту безодню, Вона тебе поглине вщент - ти на межі: Або покинь мерщій душі моєї море, Або пливи зі мною весь невічний вік.
2021-09-12 10:25:32
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Олег Шемчук (ОЛШ)
Чудовий вірш!
Відповісти
2021-11-22 03:47:23
1
Adaira
Дякую⚘
Відповісти
2021-11-22 10:13:50
Подобається
Інші вірші поета
#27 #19 #2 #7
Інші поети
Юрий Тим
@currentlib
Brisée 彡
@Reinrim
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13031
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2198