Мавка
Вона з'явилась так непомітно. Крихітним тілом поставила мітку. Вибігла швидко і знову зникає. Мозок затьмарила й не покидає. Лише Лавкрафт про таких-от писав: Дивних і диких, яких тільки знав. Вбивчим поглядом вона душу виймала І хриплим голосом пісню співала. Ніжно кохала, чи справді я це була— Загублена в лісі, розбита, крихка. Чула лиш пісню, чула й не знала, Чи світом вловилась, чи йо'го спіймала. Вона йшла. Я йшла. В одному вагоні метро сидимо... Вона поруч. Підійду. Тоді світ свій назавжди зловлю. ('-це наголос)
2021-08-20 22:11:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудово👍
Відповісти
2021-09-09 11:39:25
2
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4901
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2437