Мавка
Вона з'явилась так непомітно. Крихітним тілом поставила мітку. Вибігла швидко і знову зникає. Мозок затьмарила й не покидає. Лише Лавкрафт про таких-от писав: Дивних і диких, яких тільки знав. Вбивчим поглядом вона душу виймала І хриплим голосом пісню співала. Ніжно кохала, чи справді я це була— Загублена в лісі, розбита, крихка. Чула лиш пісню, чула й не знала, Чи світом вловилась, чи йо'го спіймала. Вона йшла. Я йшла. В одному вагоні метро сидимо... Вона поруч. Підійду. Тоді світ свій назавжди зловлю. ('-це наголос)
2021-08-20 22:11:54
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудово👍
Відповісти
2021-09-09 11:39:25
2
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5507
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4533