Розділ 3
Я стояла і не розуміла, що відбувається і на чию честь цей бал, але як тільки я ввійшла до залу моя звичайна одежа – джинси та светр змінилися на чудову блакитну пишну сукню для балу, а мої і до того не слухняні кудрі нарешті отримали належний їм вигляд, а також на мої голові з’явилася діадема.
Лі ніяк не могла зрозуміти, що не так та чому усі зупинилися і тепер дивно дивляться на неї. Дівчині стало ніяково, але усе припинилось коли до зали зайшли двоє. Це були король та королева на ім’я Вінтер.
- Шановні друзі, з дня викрадення юної принцеси луни минуло сімнадцять років і ми як батьки не припиняємо думати про неї. Тож давай знову прозвучить пісня Дитя Луни і ми усі разом відпустимо кульки з її ім’ям у небо. Ми сподіваємось, що вона неодмінно знайде шлях додому.
Юна Лі не знала, що їй робити та одне їй було напевно відомо. Вона і є викрадена принцеса, та як себе проявити вона не знала.
«Стемп, допоможи»,-- подумки зверталась Фелі до свого фаміліара.
«А мені за це що буде?»
«Ну і хитрюга, допоможи а потім подивимось»
«Допоможу лише за шматок мяу-са»
«Наглий ти звір, а не кіт. Мишу злови — буде тобі м’яусо»
«Зла ти, ну добре що треба? Допоможу чим зможу»
«Я на балі в честь принцеси і мені треба якось проявити себе»
«Що за принцеса?»
«Ту яку викрали із рідного світу сімнадцять років назад»
«Ну а ти тут до чого»
«Стемп, чого ти такий тупий? Це я і є принцеса. Луна»
«Ну то магію зірок використай. А мені вже час на мене там чекає молокоу»
«Іди вже вічно голодний»
«Чи я б корова кричала, Лі на себе подивись»
«В мене холодильник не влазить».
Більше фаміліар нічого не промовив, а вона поринула у свої думки.
Дівчина не знала чи правильно вона чинить, але спробувати їй кортіло…
Лі ніяк не могла зрозуміти, що не так та чому усі зупинилися і тепер дивно дивляться на неї. Дівчині стало ніяково, але усе припинилось коли до зали зайшли двоє. Це були король та королева на ім’я Вінтер.
- Шановні друзі, з дня викрадення юної принцеси луни минуло сімнадцять років і ми як батьки не припиняємо думати про неї. Тож давай знову прозвучить пісня Дитя Луни і ми усі разом відпустимо кульки з її ім’ям у небо. Ми сподіваємось, що вона неодмінно знайде шлях додому.
Юна Лі не знала, що їй робити та одне їй було напевно відомо. Вона і є викрадена принцеса, та як себе проявити вона не знала.
«Стемп, допоможи»,-- подумки зверталась Фелі до свого фаміліара.
«А мені за це що буде?»
«Ну і хитрюга, допоможи а потім подивимось»
«Допоможу лише за шматок мяу-са»
«Наглий ти звір, а не кіт. Мишу злови — буде тобі м’яусо»
«Зла ти, ну добре що треба? Допоможу чим зможу»
«Я на балі в честь принцеси і мені треба якось проявити себе»
«Що за принцеса?»
«Ту яку викрали із рідного світу сімнадцять років назад»
«Ну а ти тут до чого»
«Стемп, чого ти такий тупий? Це я і є принцеса. Луна»
«Ну то магію зірок використай. А мені вже час на мене там чекає молокоу»
«Іди вже вічно голодний»
«Чи я б корова кричала, Лі на себе подивись»
«В мене холодильник не влазить».
Більше фаміліар нічого не промовив, а вона поринула у свої думки.
Дівчина не знала чи правильно вона чинить, але спробувати їй кортіло…
Коментарі