Шлях Патріота
Життя як те намисто, І кожна мить у ньому елемент. Коли ти дивишся свої фотоальбоми, То згадуєш ось той момент. Намистинки були різні у житті: І чорні й білі та є, Лишень трішки іншокольорових, І те, що закарбоване у них, І справді кольорове: Поява на світ, одруження й кохання, І немає жодного в них суму та зітхання, А є лише серед них, Одні барви синьо-жовті. Ці кольори Вітчизна твоя! Код твоєї рідної землі! І твоя доля - це прожити, Життя на Батьківщині, Та не дати в час війни, Загинути власній сім'ї. Не зрадити країну, Й не втратити державу, Саме це є твоїм планом! Щоб колись дітей своїх пізніше згодом, Водити ось тим ланом на своїй, Мирній та вільній, Українській землі!
2023-01-31 10:01:20
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1412
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9029