Шлях Патріота
Життя як те намисто, І кожна мить у ньому елемент. Коли ти дивишся свої фотоальбоми, То згадуєш ось той момент. Намистинки були різні у житті: І чорні й білі та є, Лишень трішки іншокольорових, І те, що закарбоване у них, І справді кольорове: Поява на світ, одруження й кохання, І немає жодного в них суму та зітхання, А є лише серед них, Одні барви синьо-жовті. Ці кольори Вітчизна твоя! Код твоєї рідної землі! І твоя доля - це прожити, Життя на Батьківщині, Та не дати в час війни, Загинути власній сім'ї. Не зрадити країну, Й не втратити державу, Саме це є твоїм планом! Щоб колись дітей своїх пізніше згодом, Водити ось тим ланом на своїй, Мирній та вільній, Українській землі!
2023-01-31 10:01:20
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3226
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2333