Шлях Патріота
Життя як те намисто, І кожна мить у ньому елемент. Коли ти дивишся свої фотоальбоми, То згадуєш ось той момент. Намистинки були різні у житті: І чорні й білі та є, Лишень трішки іншокольорових, І те, що закарбоване у них, І справді кольорове: Поява на світ, одруження й кохання, І немає жодного в них суму та зітхання, А є лише серед них, Одні барви синьо-жовті. Ці кольори Вітчизна твоя! Код твоєї рідної землі! І твоя доля - це прожити, Життя на Батьківщині, Та не дати в час війни, Загинути власній сім'ї. Не зрадити країну, Й не втратити державу, Саме це є твоїм планом! Щоб колись дітей своїх пізніше згодом, Водити ось тим ланом на своїй, Мирній та вільній, Українській землі!
2023-01-31 10:01:20
6
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3811
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3937