Лист до Героїні
Усе сталося темної ночі,
Коли більшість світу,
Стулила до купи замучені очі.
Вона промайнула між
Ворожої сторожі у темряві ночі,
Під світлом зірок,
Зробила у новоствореній
Рабами греблі купу дірок,
На ранок коли пішов дощ,
То з ним і вода до річок,
То від ворожого міста
Лишився лише потічок.
Ось така вона легенда забутого краю!
Брехня це чи правда я точно не знаю!
Але на честь цього, бажання загадаю!
Нехай у ворожій вежі станеться лихо:
Дівчино з пітьми
Зроби кремлівському люду,
Велику проблему в годину важку.
Щоб не вирішили
Її ані плач, ані сльози,
З їхніх очей.
Нехай вони відчують той біль,
Що відчували ми ще нещодавно,
Від ніг до плечей.
Поламай тим чудовиськам нігті й кігті,
Скаліч їх усіх та перетвори
Їх на попелу крихти.
Таємна дівчино темної ночі,
Прийди та здери
З наших кривдників очі!
Нехай буде знову мир та добро,
Дівчино люба,
Бережи нас, а не зло!
Захисти скривджених та знищ усе зло,
Нехай у місцях, де негідників купа,
Згорить разом з ними їхнє село.
Щоб знали вони,
Що в нашого люду є оберіг,
І, що наш поріг не перейти їм навіки.
Нехай вони будуть пам`ятати твій суд,
Не на роки, а на цілі сторіччя.
Нехай запалають в їхній столиці:
Цілі площі й узбіччя.
І привиди ясної ночі,
Нехай замучать своїми марами
Їхні нелякані раніше очі.
Дівчино люба, все, що хотів
Я сказав ще до світанку,
Тож зроби свій суд над кривдниками,
До настання цього
Нового осіннього ранку!
Вірю у тебе! Сподіваюсь на краще!
Та знаю, що твій суд не зробить інакше.
Віримо в тебе та сили твого суду!
Катам не давай ти жодного шансу!
Знищ кожен їх брук,
Нехай українську пісню,
Для них в годину сумну,
Заспіває наш чорний крук!
І у кривдників наших тоді не стане рук.
Потопи їхнє кожне судно!
Та, нехай вони в слід за своїм кораблем,
Підуть на саме дно:
Там, де панує злість й зло!
Нехай відчують вони сибірський холод,
А з ним і голодоморівський голод.
Вірю у тебе й знаю, що так й буде.
Тож твори дівчино усе так й зроби,
Віримо в тебе! Роби й не підведи!
Іди ж ти люба наша до своєї мети!
2022-10-30 14:14:03
7
2