ТИ
У музеях де були б твої скульптури та портрети, Залишалися у касах щоденно мої монети. Я б щоразу обирав собі найкращого екскурсовода, Аби чути про те якою унікальною є твоя дівоча врода. Задивлявся б у твою фігуру, Ніби я ніколи не бачив жодну другу. Намагався б піднятись вище твоїх ніг, Аж до твоїх очей, аби невтомно дивитися, На згиби, твоїх розкішних молодих плечей. Така яскрава як те сонце, ніби світлячок, Хоч вимикай усі прожектори в кімнаті, Ти все-рівно будеш світла ніби місяць уночі. «Дитя Сонця або Донька Ночі» - це вічна Моя дума коли задивляюсь у твої зелені очі. Від твого волосся завжди йде Запах літнього тепла, Та по ньому завжди знаю де є вона. Така яскрава особистість, Різнобарвність тобі личить, Але більше ти їй. Хтось казав мені щоб не писав тобі листа, Але знаю я, що цього вірша чекала твоя душа. Скільки не приховуй таємниць, Усе колись нам знову стане ясним, А сонце буде вічно класним. Це вже не романтика, А якась космічна фантастика. І наприкінці просто вже запам'ятай: Я фанат твоїх очей, хоча обожнюю тебе Від ніг до плечей!
2023-12-23 01:12:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6510
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5219