ТИ
У музеях де були б твої скульптури та портрети, Залишалися у касах щоденно мої монети. Я б щоразу обирав собі найкращого екскурсовода, Аби чути про те якою унікальною є твоя дівоча врода. Задивлявся б у твою фігуру, Ніби я ніколи не бачив жодну другу. Намагався б піднятись вище твоїх ніг, Аж до твоїх очей, аби невтомно дивитися, На згиби, твоїх розкішних молодих плечей. Така яскрава як те сонце, ніби світлячок, Хоч вимикай усі прожектори в кімнаті, Ти все-рівно будеш світла ніби місяць уночі. «Дитя Сонця або Донька Ночі» - це вічна Моя дума коли задивляюсь у твої зелені очі. Від твого волосся завжди йде Запах літнього тепла, Та по ньому завжди знаю де є вона. Така яскрава особистість, Різнобарвність тобі личить, Але більше ти їй. Хтось казав мені щоб не писав тобі листа, Але знаю я, що цього вірша чекала твоя душа. Скільки не приховуй таємниць, Усе колись нам знову стане ясним, А сонце буде вічно класним. Це вже не романтика, А якась космічна фантастика. І наприкінці просто вже запам'ятай: Я фанат твоїх очей, хоча обожнюю тебе Від ніг до плечей!
2023-12-23 01:12:32
4
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2139
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4360