Лист Донецька

Віктор Алексєєв

Краєм світу у ночі, Пишу вірші при свічі. У стінах рідного Донбасу, В місті любому Донецьку, Я даю паперу свої почуття: Чує він минуле, Мого власного життя: Все таке тепер там Рідне й знайоме: Як любиме мамине шиття. Зайдуть скоро туди ЗСУ, Більше там не буде суму й плачу, Вірю я й надію маю, І ось це я точно знаю, Що на рідному Донбасі Знову буде мир. І не буде більше там стрілянин, За руський мир. Буде мирним мій Донецьк, Для життя без мін, Там не буде стогону й плачу, Бідних наших матерів!

2023-07-11 16:51:24

Інші вірші поета

Думка Війни Лист до Героїні Сповнений Надією Вставай, Україно!

Інші поети

K N

@Nata_Kuchera

Ігор Дмитрієв

@Igor_Dmitriev

prabhat

@prabhat

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3982

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4918