ми закохаємось знову?

Aleksis Wind

завтра, ми закохаємось знову. тоді коли літо не буде спекотним, а чорний сніг буде летіти вгору. завтра, мабуть все буде по іншому. ми прокинемось в холодному ліжку, так і не знайшовши на лівому боці нікого. завтра, я напевно знову захочу побачитись, та віриш.... бачити очі твої вже стало нестерпно. колись може ми і будемо разом.... але давай тільки завтра! завтра, коли ми закохаємось знову. . 03.04.22

2022-10-01 20:28:32

Інші вірші поета

Пробач лист до чоловіка ті очі момент прийняття

Інші поети

Татті Сей

@Tatty_Say

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Rocqueville

@rocqueville_99

Схожі вірші

Всі

Holy

МОРГАН РЕЙ

Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.

7926

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10921