Смирення
Я мовчав, коли вона кричала. Я мовчав, коли вона пила. Я розумів... Їй щастя не вистачало! Може в цьому і моя біда? Вона часто йшла вночі. А я не знав. Не знав, як їй допомогти! Слова кохання втратили свої цінності. Як новий день, втрачає ніч. І знову я біля її ліжка. І знову вона плаче, а я мовчу... Може, це моє нещастя?! Може, це я помру?! І скільки б не було скандалів. І скільки б я не бачив її сліз... Я мовчав, коли вона кричала. Я мовчав, коли вона пішла з моїх мрій...
2020-10-15 13:23:11
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Призрак
🤩🤩🤩👍
Відповісти
2020-10-15 14:44:32
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1351
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
72
13
4993