"просто знайомий"
Aleksis Wind
привіт, мій дорогий "просто знайомий". "просто знайомий" який знає все. я б хотіла розповісти тобі правду, але ти наврядчи захочеш почути її. ти "просто знайомий", знайомий, що забрав усі мої почуття. ти просто перехожий, перехожий який перетворив моє життя на безумство. але це безумство було найпривабливішим. готова посперечатися, та цей смак все ще у мене на губах, і я хотіла б, щоб усі мої думки були хоч чимось справжнім. правда, вони просто як завжди зазнають лише крах. я не можу сказати точно, чи я люблю... Вас! адже ви - "просто знайомий" який знає все. я б хотіла розповісти вам правду... але ви наврядчи захочете почути її.
2021-10-12 20:08:25
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Юлія Богута
Зацепило само название. "Знакомый, знающий всё". Я бы хотела иметь такого человека, которому можно рассказать все что угодно. Да, ритм скачет, но сами мысли цепляют. Спасибо
Відповісти
2021-10-13 07:15:49
1
Aleksis Wind
@Юлія Богута это вам спасибо за комментарий и ваши мысли!
Відповісти
2021-10-13 08:46:34
Подобається
Інші вірші поета
тебе вже немає мої почуття червоні Спогади Смирення
Інші поети
Керол
@Carol_Lane
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1736
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15912