ті очі
хотілось би знову побачити очі, ті очі які відкрили мої. віддам все за їх колір та блиск, за смуток який читала я в них. за сміх що виходив з тих очей, за новий подих що дарували вони мені. ті очі були моїм пеклом, пеклом в якому можна було згоріти живцем. та шкода, що всі його спогади про мене згоріли чорним, смердючим вогнем. свої очі випалю в його серці та підпишу їх своїм ім'ям. щоб не тільки мені страждати від болю, щоб не тільки я кричала до сліз. нажаль в моєму серці залишаться очі, ті очі які закрили мої. поростуть вони мохом, закриються темрявою. але навіки не згинуть з думок моїх.
2022-09-30 02:51:28
7
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
45
9
2393
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1342