Я чекаю на тебе
Аліна Собакар
Не думала скажу люблю бо для мене слово люблю тебе не просто слово 😢❤️ Кажу дуже рідко вже його не всі на жаль варті цього 😢❤️ Тобі я сміло скажу люблю я не боюся 😔 Ми знайшли один одного тоді коли ми не чекали 2 серця в одному мить хвиля 🌊 Об'єднала ти знаєш ти мій промінчик блискавка моя 😍 Кожного разу дивина знову мене здивуєш Корочі рідна ти моя менше говорити колись приїду точно я і тоді ти точно зрузумієш 😢😢 А поки чекаю я кожного разу тебе просто рідна моя запит прийми 😢💗 я тебе дуже сильно сильно чекаю 😢💔
2025-04-10 10:22:28
0
0
Інші вірші поета
Ти моє все ти моє життя моє повітря Тепло в серцях Чарівний світ Натусі Довго очікуваний день
Інші поети
Lynn
@Wolf_lynn1243_
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5701
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12268