Я сильна на душі слабка
Тут мої думки об'єднав сам бог І хвилі пропливають вони усі ніби маленький дивний сон якому я боюся і поринаю бувають вони різні такі і сумні веслі від усіх ховаю зажди їх Щоб бачили мене завжди таку веселу але я не всім відкриваю свій маленький світ 💔 Бо ранили мене часто не знали яка то лють тоді була Ви тоді у мене Нічого не питали? Знаєте що Тоді було на душі і серці ❤️? Кажете не думали сказали? А серце Я закриваю від усіх кому тоді я сильно довіряла Знаєте я більше не така Я не довіряю тепер усім і всюди Закриваю я тепер Свій маленький світ 💔 💔 Не бачили ті ненависні для мене люди Спитаєте ну що в тому такого ?😢💔 Знаєте для вас нічого я вже зрузуміла 🥺🥺🥺 Для мене то душевний Сильний І проникливий біль.. Я знаєте я пробачу так але таємницю не вікрию 😢😢😢 Юля знаєш я тебе побачила тоді топтто вчора вже сьогодні не легко міні було Повір бо та ситуація дуже душу зачипило Я не сказала тобі нічого Для мене ти була тоді ніби лютий звір Я боялася тебе дуже Я ховалася до тих Відіграє від зими і зливи , Оленка зайчику мій повір ти мене крилом тоді просто відігріла Знаєш дякую тобі була ту мить зімною поруч я тоді ховалася майже від усіх щоб не бачили мене слабкою 🥺🥺😢 Валентинка дівчинка моя тобі теж спасибі Що теж не кинула тоді у біді Коли серце вже тремтіло Знаєте Дякую вам мої рідні дівчатка ❤️ Що оказались у потрібну мить ♥️ Коли це так міні було потрібно 💋 Завершенню усім скажу дякую кто поруч я вас безмежно сильно сильно люблю 😓 І знаєте як я відкрила вам свій світ ви обрані для мене ❤️ Інші вибачте мене але серце вже закрила 🥺💔
2024-11-21 00:08:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1136
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1336