Донечка України
У тиху ніч, у ту сумну хвилину
Я вирішила Богу помолиться.
Заплющила вже очі, голос линув
До батечка в уквітчану світлицю.
⠀
Отець Всевишній, я тобі молюся
За себе, за сім'ю і рідну хату.
І сльози із очей невпинно ллються,
І чуються за вікнами гармати.
⠀
Я донечка моєї України,
Єдиної, безкрайньої, як небо,
Яку війська ворожі отруїти
Й загарбати жадають, це ганебно.
⠀
Я жителька могутньої держави,
Хоч кажуть, в ній нам нічого ловити,
Люблю її степи, луги і трави,
Вірші Тараса знаю, як молитву.
⠀
Російці не влаштовують майданів,
Не тягнуться до правди і свободи.
Принижуючи пам’ять ветеранів,
Себе ви звете гордо – патріоти.
⠀
Та хай вам грець з таким патріотизмом,
Ви владі покорилися за гроші.
Від імені коханої Вітчизни
Підтримали війну, «непереможні».
⠀
Свідомість темнотою оповита,
«Мир русский» вас заковує в кайдани.
Не нація, а путлерівська свита
Без серця, без душі… Не християни!
⠀
Не браття, бо націлюєте зброю!
За сина мати молиться іконі.
А хто його послав на поле бою
З «Георгиевской лентой» на шевроні?
⠀
У всьому винна влада, це не здогад,
Підбурюють вас, змушують грішити.
Ну, де та славнозвісна перемога?
За неї все віддав би кожен житель
⠀
Незламної і вільної країни,
Йдемо ми до кінця і ми єдині.
Ми дітоньки матусі України
І ми за неї боремось донині!
_
_
🎥 Читаю вірш: https://youtu.be/nDwHz_Cqm2A
2022-12-25 15:32:09
5
0