Помилки
Анна Лущевич
Помилки Це те що робить нас людьми Помилки Це те що ранить неначе залишки війни В житті багато й помилок і зв'язних із них кілометри думок Та боїмось ми тільки того що буде здійнятий курок І не важливо як ранять людей наші дії Ми ж не навмисно зробили з них цілі Помилку свою ти не зрозумієш Доки сам її відчути на своїй шкурі не зумієш Поки не прнзає тебе біль , Ти не відчуєш жалю чи якихось співчуттів Можливо це і правильно , влаштовано наш світ Ми рани іншим злегкістю несем , самі від них також щось заберем .
2023-01-27 13:46:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Божечко це щось неймовірне,правда дуже гарно написано
Відповісти
2023-01-27 14:46:07
Подобається
Сандра Мей
сильно сказано.
Відповісти
2023-01-28 16:16:19
Подобається
Інші вірші поета
Інколи з'вляється бажання... Ну , як так ? Роздуми Ми
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1761
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1953