Помилки
Анна Лущевич
Помилки Це те що робить нас людьми Помилки Це те що ранить неначе залишки війни В житті багато й помилок і зв'язних із них кілометри думок Та боїмось ми тільки того що буде здійнятий курок І не важливо як ранять людей наші дії Ми ж не навмисно зробили з них цілі Помилку свою ти не зрозумієш Доки сам її відчути на своїй шкурі не зумієш Поки не прнзає тебе біль , Ти не відчуєш жалю чи якихось співчуттів Можливо це і правильно , влаштовано наш світ Ми рани іншим злегкістю несем , самі від них також щось заберем .
2023-01-27 13:46:39
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Божечко це щось неймовірне,правда дуже гарно написано
Відповісти
2023-01-27 14:46:07
Подобається
Сандра Мей
сильно сказано.
Відповісти
2023-01-28 16:16:19
Подобається
Інші вірші поета
Падаю Ну , як так ? Роздуми Ми
Інші поети
Masha Debil
@Debilmasha
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2681
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13434